Більше не хочу жить як всі,
І бачити не добрі очі.
Я краще сяду у таксі,
І розчинюсь в темноті ночі.
Забуду крик, проблеми, страх,
Обмани, сльози і печалі.
Порину в світ, як дикий птах,
І полечу в далекі далі.
Не хочу бачити людей,
Які за користю встигають.
Вони так схожі на свиней,
Лиш на корито поглядають.
Позажирались давно всі,
Лютує заздрість та ненависть.
Я краще сяду у таксі,
І подивлюсь на їхню совіть.
Люди! Де ви є? Схаменіться!
Станьте добрішими на мить!
У людський облік поверніться!
Бо через вас душа болить...